Міфи і правда про соборування. Що ж насправді розуміє Церква під Соборуванням?

06 Март 2018

З цим Таїнством пов’язані найдивніші забобони і помилки. Іноді вважається, що соборувати потрібно тільки безнадійно хворих, що після Соборування людина або неодмінно вмирає, або неодмінно зцілюється…

Що ж насправді розуміє Церква під Соборуванням? Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує статтю про це Таїнство.

Соборування: прощення забутих гріхів

Таїнство Єлеопомазання частіше називають Соборуванням (оскільки воно зазвичай відбувається кількома священиками, тобто соборно). У чому ж його суть? По-перше, молитви цього таїнства можуть зцілити хворого, якщо на те буде Божа воля. По-друге, що не менш важливо, в таїнстві Соборування людина отримує прощення гріхів.

Але яких гріхів? Не тих, які необхідно сповідувати в таїнстві Покаяння, які ми усвідомлюємо і намагаємося долати. Але у кожного з нас є безліч гріхів, які проходять повз нашу свідомість, в силу нашої духовної розслабленості, грубості почуттів. Або ми, коли згрішимо, тут же забуваємо про це, або взагалі не вважаємо за гріх, не помічаємо. Однак неусвідомлені гріхи – це все одно гріхи, вони обтяжують душу, і від них необхідно очиститися – що і відбувається в таїнстві Єлеопомазання. Окрім того, якщо говорити про тяжкохворих людей – буває так, що в силу свого загального хворобливого стану вони просто не можуть помітити в собі ті гріхи, в яких вони в іншому випадку обов’язково покаялися б на сповіді. Так ось, якщо ми приносимо щире покаяння – то в таїнстві Соборування отримуємо прощення таких незгаданих (поза нашою волею) на сповіді гріхів.

Що ж стосується тілесного одужання – воно може статися, про це ми молимося під час проведення таїнства, і такі чудесні зцілення дійсно нерідко відбуваються після Соборування. Однак не можна розраховувати на це, не можна сприймати таїнство як якусь магічну процедуру, яка гарантуватиме зцілення від усіх хвороб.

З глибини століть

Таїнство Єлеопомазання, як і інші таїнства, має євангельське походження, воно було встановлено Самим Христом. Як ми дізнаємося з Євангелія від Марка (6-й розділ), «закликав Він дванадцятьох, почав Христос посилати їх по два, давши їм владу над нечистими духами. Вони пішли і проповідували покаяння, виганяли бісів многих і багатьох хворих мазали олією і зціляли». Згідно з цим свідченням, ще перед голгофськими стражданнями Спасителя існувало таке священнодійство, воно подавало допомогу хворим і тілесно, і духовно. Потім ми знаходимо відомості про Таїнство Соборування в посланні святого апостола Якова (5-й розділ, вірші 14-15). «Чи хворіє хто з вас, нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай помолиться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого, і Господь його підійме, і якщо він згрішив, простяться йому».

Богослужбовий чин таїнства Соборування відомий в нинішньому вигляді лише з XV століття. Чин (тобто порядок здійснення таїнства) видозмінювався протягом століть, стаючи більш розлогим, більш фіксованим.

Які ж тут були етапи? Відразу скажу, що відомо нам далеко не все. Про перших століттях ми знаємо дуже мало. У самих ранніх пам’ятках, які мають відношення до цього чину (III-IV століття), існують такі чини, як “подяка води і єлею” і молитва про оливу, що приноситься. Молитва про оливу включала в себе прохання благословення у Бога на цей єлей для помазання хворих і для споживання його ними в їжу. У IV столітті освячення єлею іноді робив єпископ – втім, в той час і інші таїнства відбувалися переважно єпископами.

Потім, у візантійських богослужбових книгах VIII століття, ми бачимо вже більш деталізовану послідовність молитов, перша з яких – та, що починається словами: «Отче Святий, лікаря душ і тілес…» Ця древня молитва і в наш час виголошується при здійсненні Соборування, і більш того – є, кажучи богословською мовою, тайнозвершувальною формулою.

Іноді запитують – а коли Соборування почали сприймати саме як таїнство, коли його включили в число семи церковних таїнств? До речі, уявлення про те, що таїнств рівно сім,  не догматизоване в Православ’ї, це західна богословська традиція, яка увійшла і в наші підручники. Але деякі святі отці вважали таїнствами й інші священнодійства, наприклад, Велике освячення води на свято Богоявлення, чернечий постриг… Як би там не було, Єлеопомазання досить рано стало сприйматися як таїнство і на Сході, і на Заході.

Втім, у католицизмі розуміння цього таїнства до недавнього часу відрізнялося від православного. У середньовічній західній традиції Єлеопомазання прийнято було здійснювати тільки над вмираючими людьми, звідси і його католицька назва, «extrema unctio» – «останнє помазання».

Треба сказати, що така назва таїнства, разом з відповідним розумінням, проникли у XVII-XVIII століттях і в нашу Церкву, утвердилися в офіційних церковних документах. І тільки у XIX столітті Святитель Московський Філарет (Дроздов) наполіг на тому, щоб ця назва таїнства як невідповідна православному розумінню була вилучена з ужитку – що і сталося в Руській Церкві. Але і на Заході не збереглося середньовічного розуміння цього таїнства. В останні десятиліття, після II Ватиканського собору, католики змінили ставлення до Соборування, і тепер вже називають його дещо інакше – наприклад, «таїнством хворих».

Соборування: два варіанти, одна суть

Таїнство Соборування має два варіанти свого здійснення. Іноді воно відбувається на дому над одним хворим, а іноді – в церкві, над усіма, хто хоче приступити до цього таїнства і хто може за станом здоров’я прийти в храм. У цьому випадку воно зазвичай приурочується до якихось особливих подій церковного року. У Православній Церкві це найчастіше період Великого Посту, рідше – Різдвяного.

Чи часто слід соборуватись? Як правило, до таїнства Соборування вдаються раз на рік, але, звичайно, людина сама повинна прийти до усвідомлення того, що вона потребує зцілення. Не тільки в тілесному зціленні (соборуватись може і фізично здорова людина), але перш за все – в зціленні духовному, потребує очищення своїх неусвідомлених гріхів. Зауважу, що після того як людина соборувалася в храмі, їй вкрай бажано в найближчий же час сповідатися і причаститися Святих Христових Таїн.

Як відбувається це таїнство? За чином воно повинно відбуватися сімома священиками, хоча реально священиків може бути і менше – не завжди навіть в столичних храмах вдається зібрати стільки. Але і при меншій кількості священиків (навіть при одному) таїнство все одно буде дійсним.

Сучасний чин Соборування – розлогий і складний. Спочатку читаються підготовчі молитви, канон, а потім вже відбувається сам чин. Читаються уривки, які входять до Нового Заповіту апостольських послань, з Євангелія, потім вимголошується єктенія (молитовне звернення до Бога, про що говорилось дияконом від імені тих, хто молиться) з поминанням імен тих, хто приймає таїнство. Потім читається молитва на освячення єлею і відбувається саме помазання. При помазанні священик читає вже згадувану молитву «Отче Святий, лікарю душ і тілес…». Потім другий священик приступає до участі в таїнстві, і знову слідує подібний цикл. Так повторюється сім разів. В кінці чину на голови тих, хто приступили до таїнства, покладається Євангеліє з читанням особливої ​​заключної молитви. Після завершення служби віруючі можуть забрати додому залишики після таїнства єлею і вживати його для помазання. Цей же єлей використовують і при похованні християнина – його виливають в труну перед тим, як закрити кришкою. Так що це таїнство нагадує нам про вічне життя і готує нас до нього.

Соборування: як не треба

Часом у людей бувають досить дивні уявлення про соборування. Наприклад, що вдаватися до нього слід лише тяжкохворим людям, які перебувають на порозі смерті. Це пережиток неправославного сприйняття таїнства як «останнього помазання» – що абсолютно не відповідає Священному Писанню. Адже апостоли робили помазання маслом саме заради зцілення.

Але не можна також очікувати і негайного одужання після Соборування. На жаль, іноді в свідомості людей це таїнство перетворюється на щось самодостатнє, зовнішнє, мало не магічне. Коли я бачу натовпи людей, що приходять в храм на Соборування, то замислююся: а чи всі вони сповідаються, причащаються? Деякі з них сприймають Соборування як медичну процедуру, про духовні його аспекті і думки немає… Наслідки тут можуть бути дуже сумними – не отримавши очікуваного тілесного одужання, людина ображається: як же так, я відстояв довжелезну службу, зробив все, що належить, а результату немає! В результаті люди можуть охолонути до віри, до Церкви.

Зцілення – це вільний дар Всеблагого люблячого Бога, а не неминучий результат якихось зовнішніх дій. Про це повинні пам’ятати всі ті, хто приступає до таїнства Соборування. Треба задуматися про своє життя, про свої гріхи, прагнути очиститися від них. Адже Таїнство Соборування почасти те саме таїнства Покаяння.

Я думаю, окремо треба сказати про соборування людей, які перебувають при смерті. Іноді такі люди бояться цього таїнства, вважаючи, що воно призведе до швидкої кончини. Але час людського життя залежать тільки від волі люблячого Бога, і Господь нерідко продовжує життя вмираючого саме з тією метою, щоб він міг гідно підготуватися до переходу у Вічність –посповідатися, причаститися і соборуватись. Нерідко викликаний до вмираючого священик відразу робить три ці таїнства, послідовно. Соборування для вмираючої людини абсолютно необхідно, адже вона часто вже просто фізично не може сповідатися – але таїнство Єлеопомазання звільнить її від вантажу тих гріхів, в яких він і хотів би, але вже не встиг, не зміг покаятися в таїнстві Покаяння.

Як підготуватися до таїнства Єлеосвячення

Соборування зазвичай звершується у храмі. Однак, якщо немає такої можливості доставити важко хворого до церкви, тоді його звершують вдома.

Щоб прийняти участь у таїнстві Соборування, до храму необхідно прийти зазделегідь. Наступний крок полягає в тому, щоб записати своє імя для поминання священнослужителями під час звершення таїнства Єлеосвячення. Для цього необхідно підійти до церковної лавки і озвучити свій намір.

Бажано з собою мати хустку, а то і дві, або просто клаптик тканини чи марлі, серветки, які добре вбиратимуть залишки вина і масла з рук та обличчя. Добре, коли людина так одягнута, що у неї добре відкрита шия – це необхідно для помазування єлеєм з вином.  У храмі голова жінки, яка соборується, повинна бути покрита хустиною.

Після Соборування освячений єлей дають додому. Цю оливу прийнято потроху додавати в їжу, також ним помазують (хрестоподібно) хворі частини тіла. Це масло прийнято використовувати потроху упродовж усього року до наступного посту.

Використану пляшку від масла прийнято спалювати. Також потрібно вчинити і з тими хустинками, якими витиралися надлишки єлею на обличчі під час Соборування.

У тому випадку, коли таїнство звершується у домашніх умовах, необхідно зробити наступні приготування: у кімнаті хворого, перед іконами, ставиться стіл, який покривають чистою скатертиною. На стіл ставлять тарілку із зернами пшениці (якщо такі відсутні, їх замінюють іншими злаками: жито, просо, рис і т. д.).

Посеред блюда на пшеницю встановлюють посудину у формі лампади. Також це може бути звичайний чистий стакан для освячення єлею. У пшеницю ставлять сім свічок. В окремому посуді (склянках) на стіл ставлять чисте масло і трохи червоного вина.

Якщо Ви спізнилися на Соборування

У наш час нерідко трапляється так, що людина приходить на Соборування із запізненням, коли служба вже йде. І людина в збентеженні. Чи може вона все-таки взяти участь в таїнстві? Так, може. Навіть якщо вона встигла отримати хоча б одне помазання, таїнство буде дійсним. Однак бувають ситуації, коли людина запізнився в силу не залежних від неї обставин, а бувають, коли вона запізнився з власної вини. У будь-якому випадку, якщо є така можливість, я рекомендував би все-таки соборуватись іншим разом – в цьому ж храмі або в будь-який інший церкви.



назад к списку новостей